1Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна 2Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна
Актуальність. Відомо, що в більшості хворих (66,7 %) діабетичне ураження зорового нерва виявляється на етапі вже незворотної загибелі значної частини нейронів. У 56,4 % випадків діагностика діабетичної оптичної нейропатії (ДОН) на ранній стадії не допомагає уникнути прогресування захворювання та переходу його в наступну, виражену, стадію. Виявлення захворювання в асимптоматичній (субклінічній) стадії та вчасне призначення терапії, на нашу думку, допомогло б зупинити його ще до масивної незворотної загибелі нервових волокон зорового нерва, а тому є важливим завданням. Логічно припустити можливість виявлення субклінічної ДОН за допомогою оптичної когерентної томографії (ОКТ), але дотепер не розроблено специфічних діагностичних критеріїв цього захворювання.
Мета. Встановлення діагностичних критеріїв субклінічної стадії ДОН за допомогою оптичної когерентної томографії у хворих із цукровим діабетом (ЦД).
Матеріали та методи. Обстежено 575 хворих (1150 очей) із ЦД 2-го типу. Крім стандартних офтальмологічних досліджень, проведено ОКТ сітківки та зорового нерва (RTVue-100, Optovue, США) у ділянці диска зорового нерва та макули з визначенням товщини шару ретинальних нервових волокон (retinal nerve fber layer – RNFL), аналізом комплексу гангліонарних клітин сітківки (ganglion cell complex – GCC) та загальної товщини сітківки.
Луценко Н. С.1, Рудычева О. А.1, Исакова О. А.1, Яцун А. В.2
1ГЗ «Запорожская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины», г. Запорожье, Украина 2КУ Запорожской областной рады «Запорожская областная клиническая больница», г. Запорожье, Украина
Актуальность. Глаукома – ведущая причина слепоты во всем мире, поэтому дальнейшее изучение патофизиологических механизмов ее развития, прижизненных особенностей морфологических и гемодинамических особенностей структур сетчатки и зрительного нерва является актуальным. Новые диагностические возможности открываются при использовании оптической когерентной томографии-ангиографии (ОКТ-А) – неинвазивного, быстрого, повторяемого и информативного метода исследования, обеспечивающего хорошую визуализацию сосудистых сплетений сетчатки, морфологии зрительного нерва и макулярной области.
Цель исследования. Провести оценку морфологических и гемодинамических особенностей макулярной области сетчатки у больных глаукомой.
Материалы и методы. Исследование проведено у 85 человек (122 глаза), из них 15 пациентов (30 глаз) составили контрольную группу наблюдения (без клинических признаков и установленного диагноза глаукомы), 30 больных (30 глаз) – пациенты с начальной стадией глаукомы, 40 больных (62 глаза) – с развитой стадией глаукомы. Средний возраст больных составил 68,2 ± 2,1 года. У всех пациентов внутриглазное давление (ВГД) компенсировано.
ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України», м. Одеса, Україна
Актуальність. Сучасні малоінвазивні технології лазерної коагуляції пігментного епітелію сітківки як спосіб лікування різної патології сітківки, зокрема вікової дегенерації макули на етапі вікової макулопатії, становлять значний інтерес для офтальмологів.
Мета. Вивчити ефективність мікроімпульсної лазерної коагуляції пігментного епітелію сітківки у хворих з віковою макулопатією залежно від морфофункціональних особливостей хоріоретинального комплексу.
Матеріали і методи дослідження. Під наглядом перебувало 57 хворих (57 очей) з діагнозом вікової макулопатії. Усім хворим з лікувальною метою виконували мікроімпульсну лазерну коагуляцію пігментного епітелію сітківки в ділянці макули. Також перевіряли гостроту зору, проводили офтальмоскопію, кольорове фотографування, оптичну когерентну томографію (ОКТ), флюоресцентну ангіографію. За даними ОКТ визначали товщину сітківки в ділянці центральної ямки (fovea centralis), висоту та діаметр друз пігментного епітелію сітківки в ділянці макули. Для лікування використовували лазер Quantel Medical Supra 577 з довжиною хвилі 577 нм. Під час виконання мікроімпульсної коагуляції лазер переводили в мікроімпульсний режим з параметрами: тривалість серії імпульсів – 0,3 с, корисний цикл – 15 %, тривалість мікроімпульсу – 0,17 мс, інтервал між імпульсами – 1 мс. Проводили підбір потужності уздовж судинних аркад до появи опіку 1-го ступеня за L`Esperance. Для забезпечення лікувального впливу потужність впливу зменшувалася на 50 % і коливалася від 0,15 до 0,45 Вт. Діаметр лазерної плями становив 100 мкм. Лазерний вплив на пігментний епітелій сітківки здійснювався в ділянці макули в зоні відсутності друз, виключаючи ділянку ямочки (foveola). Усі хворі перебували під наглядом протягом 1 року після проведеного сеансу лазерного лікування.