№ 3 (14) 2021

УДК 617.7-007.681.636.082.12

Zoya F. Veselovskaya, Natalia M. Veselovskaya

Kyiv Medical University, Ophthalmology Clinic of Kyiv City Hospital No. 1, Kyiv, Ukraine
Ukrainian Glaucoma Society, Kyiv, Ukraine

Background. Statistical data showed the progressive increase of all glaucoma cases in Ukraine by 10–12 % every 5 years with the same level of increase of advanced glaucoma. We predict the increase of glaucoma morbidity in 2021 by more than 10 %. 

The appearance of Ukrainian and Russian versions of European 4th and 5th editions of "Terminology and Diagnostic of Glaucoma" opened wider information window in the diagnosis, monitoring and treatment of glaucoma for ophthalmologists and for glaucoma patients. 

The 5th edition of "Terminology and Diagnostic of Glaucoma" is the result of teamwork of a large group of international glaucoma experts from different countries including Ukraine and Russia within the last 5 years. 

This document contains great world experience in glaucoma care with 3 degrees of levels in evidence and recommendations: weak, moderate and strong. So, it is very important and helpful for everybody who works in this field. 

Very important that in 5th edition of "Terminology…" the definition of POAG included "… the increased IOP as one of risk factors among others: "POAG is a chronic, progressive, potentially blinding, irreversible eye disease causing optic nerve rim and retinal nerve fiber layer with related visual field defects. Angle appearance is normal, and major risk factors include the level of IOP and older age". In the 4th edition of the "Terminology and Guidelines for Glaucoma", the role of increased IOP as a risk factor for glaucoma was only presumptive [1, 2]. 

In Ukraine, the increased level IOP has always been considered as one of the main factors in the development and progression of glaucoma and the one of the main points for control. Negative statistics on the incidence of glaucoma has attracted universal attention to the problems of glaucoma in the medical and public spheres of our life. Ukrainian Glaucoma Society holds an active position in the implementation of modern European standards on the diagnosis and treatment of glaucoma according to the EGS Guidelines (2020). 

The aim. To provide careful statistics and analysis which are very important in improving the system of medical care of glaucoma patients with glaucoma. 

Results. Analysis of the changes in the number of surgical interventions and the use of drug therapy of glaucoma in Ukraine (2016–2020) demonstrated the stable level of the number of surgeries during the last 3 years (2018–2020) and increase in the activity of the drug therapy by 17.2 % during the last year. 

The study of antiglaucoma drugs market in Ukraine (2020) revealed the positive trend in prescribing of different groups of drugs according to the latest recommendations: three groups of drugs (PGAs, CAIs, CAIs + BB) accounted for 70 % of all the volume of glaucoma therapy.

The structure of the glaucoma surgery in Ukraine (2020) showed that only 17 % of surgical interventions were performed in private clinics.

Conclusions. In summary, according to the modern approach in prevention of blindness in glaucoma patients, we suggest that glaucoma care in our country has to be based on well-known and very important principles, like these:

• Routine screening to identify individuals with increased IOP
• Program of education for young ophthalmologists on the base of the latest data on the diagnosis and treatment of POAG: Glaucoma Plus Annual International Educational project of Ukrainian Glaucoma Society and Kyiv Medical University "Glaucoma plus".
• Public programs on prevention of blindness due to glaucoma − School for glaucoma patients
• Implementation of the national protocol on the base of latest European recommendations.

REFERENCES

1. Blanco AA, Bagnasco L, Bagnis A, Veselovskaya Z, et al.; European Glaucoma Society. Terminology and Guidelines for Glaucoma. 5th ed. Savona: PubliComm; 2020. 169 p. ISBN: 978-88-98320-39-4.
2. Бланко АА, Багнаско Л, Багніс А, Веселовська З та ін.; Європейське глаукомне товариство. Термiнологія та настанови з глаукоми. 5-те видання. Савона; 2021. 169 с. ISBN: 978-88-98320-44-8.

Received 31 July 2021

УДК 617.736-005.98:616.379-008.64-07+577.11

Денисюк Л. І., канд. мед. наук, головний лікар
Сук С. А., канд. мед. наук, завідувач амбулаторно-поліклінічного відділення лазерних методів лікування ока
Кирилюк М. Л., д-р мед. наук, професор
Венедіктова О. А., лікар-офтальмолог
Ряба О. П.,лікар-офтальмолог

КМКОЛ «Центр мікрохірургії ока» МОЗ України, м. Київ, Україна

Актуальність. Діабетичний макулярний набряк (ДМН) є однією із головних причин порушення зору в пацієнтів із цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу. Неспецифічне запалення є важливим фактором процесів, що лежать в основі розвитку ДМН. Одним із місцевих медіаторів запалення, які беруть участь у патогенезі діабетичних уражень оболонок ока, є розчинна молекула міжклітинної адгезії (s-ICAM). На сьогодні оцінка рівнів sICAM-1 в крові хворих із ЦД 2-го типу із діабетичним ураженням нейро-судинної одиниці ока недостатньо висвітлена.

Мета. Дослідити особливості вмісту sICAM-1 у сироватці крові у пацієнтів із ЦД 2-го типу при різноманітних ступенях тяжкості ДМН у взаємозв’язку зі станом макули. 

Матеріали та методи. Дослідження проведені у 82 хворих із ЦД 2-го типу (145 очей), розділених на 4 групи відповідно до форми ДМН. Усім пацієнтам було проведене лабораторне (глікований гемоглобін – HbA1с, sICAM-1) та комплексне офтальмологічне обстеження. Критеріями включення у відкрите дослідження були добровільна інформована згода на участь у дослідженні, вік – понад 18 років, наявність ЦД 2-го типу. Критеріями невключення були вагітність, наявність ендокринних захворювань, що можуть призвести до ЦД 2-го типу (синдром Кушінга, акромегалія, диспітуїтаризм, синдром полікістозних яєчників та ін.), порушення згортальної системи крові, нейродегенеративні захворювання центральної нервової системи, ЦД 1-го типу, гострі інфекційні захворювання, онкологічні захворювання, декомпенсація коморбідної патології, психічні розлади, вживання нейролептиків, антидепресантів, наявність протеїнурії, глаукоми та зрілої катаракти. Концентрацію sICAM-1 у сироватці крові визначали методом імуноферментного аналізу. Статистичний аналіз результатів дослідження включав однофакторний дисперсійний та регресійний аналіз.

Результати. Показано, що середні значення s-ICAM для групи пацієнтів із ДМН 0 (Ме = 600,3 нг/мл (593,1 нг/мл – 610,1 нг/мл)) були статистично значущі (p = 0,01) вище, ніж в умовно об’єднаній групі пацієнтів ДМН 1 – ДМН 3 (Ме = 558,5 нг/мл (506,9 нг/мл – 607 нг/мл)). Виявлено достовірне зменшення (p = 0,04) ризику не низького значення NFL (значення > QI) зі збільшенням рівня sICAM у крові на кожний 1 нг/мл (СШ = 0,99 (95 % довірчий інтервал (ДІ) 0,98– 1,00), достовірне зниження (p = 0,03) ризику не низького значення (значення > QI) товщини area thickness зі збільшенням на кожен 1 нг/мл рівня sICAM у крові (СШ = 0,99 (95 % ДІ 0,98–1,00)) та достовірне (p = 0,03) зниження ризику не низького значення (значення > QI) volume macula зі збільшенням на кожен 1 нг/мл рівня sIСAM (СШ = 0,99 (95 % ДІ 0,98–1,00)). 

Висновки. Середнє значення s-ICAM для групи пацієнтів з ДМН 0 статистично значуще (p = 0,01) вище, ніж в умовно об’єднаній групі пацієнтів ДМН 1 – ДМН 3. Концентрація sICAM сироватки крові має середній ступінь вираженості зв’язку з ризиком низького значення (значення > QI) товщини NFL (р = 0,033), товщини area thickness (р = 0,016) і volume macula (р = 0,017). 

Отримано 27.08.2021 р.

УДК 617.-007.681-085.849.19

Денисюк Л. І., канд. мед. наук, головний лікар
Сук С. А., канд. мед. наук, завідувач амбулаторно-поліклінічного відділення лазерних методів лікування ока
Венедіктова О. А., лікар-офтальмолог
Ряба О. П., лікар-офтальмолог

КМКОЛ «Центр мікрохірургії ока» МОЗ України, м. Київ, Україна

Актуальність теми. Вторинна неоваскулярна глаукома є важким ускладненням у пацієнтів із цукровим діабетом з проліферативною діабетичною ретинопатією, що призводить до різкого зниження зорових функцій та інвалідизації пацієнтів із зору. Транссклеральна контактно-компресійна діодна лазерна циклокоагуляція (ТСКК ДЛЦК) – поширений метод лікування рефрактерного тиску при вторинній неоваскулярній глаукомі.

Мета. Оцінити ефективність застосування ТСКК ДЛЦК при вторинній неоваскулярній глаукомі у пацієнтів із цукровим діабетом.

Матеріали та методи. Ми провели аналіз результатів лікування 26 пацієнтів (26 очей) із вторинною неоваскулярною глаукомою на тлі діабетичної проліферативної ретинопатії за допомогою ТСКК ДЛЦК. Пацієнти були розділені на дві групи. Першій групі – 14 пацієнтів (14 очей) – була проведена ТСКК ДЛЦК на тлі виконаної в анамнезі панретинальної лазеркоагуляції (ПРЛК) сітківки. Другій групі – 12 пацієнтів (12 очей) – ТСКК ДЛЦК без проведеної в анамнезі ПРЛК сітківки.

Критерії відбору пацієнтів: вік пацієнтів від 18 до 80 років (середній вік 62,5 року), внутрішньоочний тиск (ВОТ) понад 26 мм рт. ст., що не знижувався при максимальній гіпотензивній терапії, больовий синдром, гострота зору нижча за 0,09 (за таблицею Сівцева – Головіна). 

Обстеження пацієнтів включало визначення гостроти зору, тонометрію за Маклаковим, біомікроскопію, гоніоскопію, фото райдужки. 

Внутрішньоочний тиск у всіх очах коливався від 30 до 60 мм рт. ст. (середній ВОТ становив 45). У всіх очах спостерігалися застійна ін’єкція, больовий синдром, рубеоз райдужки. Гострота зору становила: 0,09 (1 око – 3,8 %); від 0,01 до 0,05 (6 очей – 23,07 %); правильна світлопроекція (12 очей – 46,15 %); 0 «нуль» (7 очей – 26,9 %).

Знеболювання проводили за допомогою субтенонового введення розчинів маркаїну 0,5 % 2 мл і лідокаїну 2,0 % 2 мл. Для циклофотокоагуляції використовували діодний лазер, що генерує випромінювання з довжиною хвилі 810 нм, з безперервним режимом дії. За допомогою транссклерального зонда (G-Probe) лазерні коагуляти наносили через кон’юнктиву на склеру концентрично, на відстані 3 мм від лімба, по колу 360°, пропускаючи зону попередніх операцій (12-а година) і зону проекції чутливих нервів (3-я і 9-а години). Експозиція становила 3,5–4 с. Потужність впливу сягала 1350–1500 мВт, кількість коагулятів – 14–18. Для запобігання виникненню реактивного синдрому всім пацієнтам призначали місцеві антибіотики на 7 днів, місцеві та системні нестероїдні протизапальні препарати на 10 днів та гіпотензивні препарати (інгібітори карбоангідрази). Результати оцінювали через 1 міс., 6 міс., 1 рік після проведення втручання. Критеріями оцінювання ефективності лікування були: рівень зниження ВОТ, зменшення/відсутність больового синдрому, зменшення/регрес рубеозу райдужки, стабілізація зорових функцій. Термін спостереження становив 12 міс. 

Результати. Усі пацієнти перенесли операцію добре, інтраопераційних ускладнень не відзначали. У більшості пацієнтів через 1 день після ТСКК ДЛЦК спостерігалися значне зниження ВОТ і зменшення больового синдрому. При цьому рівень післяопераційної запальної реакції був мало вираженим.

Через 1 міс. після операції ВОТ знизився у всіх пацієнтів. У першій групі пацієнтів у 28,5 % (4 ока) ВОТ становив менше ніж 24,0 мм рт. ст., у 64,2 % (9 очей) – від 25,0 до 30,0 мм рт. ст., у 7,14 % (1 око) – 35,0 мм рт. ст. У пацієнтів з некомпенсованим тиском була проведена повторна ТСКК ДЛЦК (7,14 % – 1 око). Спостерігався регрес рубеозу райдужки у 42,8 % (6 очей). У другій групі пацієнтів ВОТ становив у 25 % (3 ока) менше ніж 24,0 мм рт. ст., у 50 % (6 очей) – від 25,0 до 30,0 мм рт. ст., у 25 % (3 ока) – від 30,0 до 35,0 мм рт. ст. У пацієнтів з некомпенсованим тиском була проведена повторна ТСКК ДЛЦК (25 % – 3 ока). Спостерігався регрес рубеозу райдужки у 25 % (3 ока).

Через 6 міс. стан усіх пацієнтів був задовільний, больовий синдром відсутній; гострота зору залишалася стабільною. У першій групі у 35,7 % (5 очей) ВОТ становив менше ніж 24,0 мм рт. ст., у 52 % (7 очей) – від 25,0 до 30,0 мм рт. ст., у 14,2 % (2 ока) – від 30,0 до 35 мм рт. ст. У пацієнтів з некомпенсованим ВОТ була проведена повторна ТСКК ДЛЦК (14,2 % – 2 ока). Регрес рубеозу райдужки спостерігався у 57,1 % (8 очей). У другій групі пацієнтів ВОТ становив у 50 % (6 очей) менше ніж 24,0 мм рт. ст., у 33,3 % (4 ока) – від 25,0 до 30,0 мм рт. ст., у 16,6 % (2 ока) – від 30,0 до 35,0 мм рт. ст. У пацієнтів з некомпенсованим ВОТ була проведена повторна ТСКК ДЛЦК (16,6 % – 2 ока). Спостерігався регрес рубеозу райдужки у 16,6 % (2 ока). 

Через 1 рік стан усіх пацієнтів був задовільний, больовий синдром відсутній; гострота зору залишалася стабільною. У першій групі пацієнтів ВОТ становив у 50 % (7 очей) менше ніж 24,0 мм рт. ст., у 42,8 (6 очей) – від 25,0 до 30,0 мм рт. ст., у 7,14 % (1 око) – 37,0 мм рт. ст. У пацієнтів з некомпенсованим тиском була проведена повторна ТСКК ДЛЦК (7,14 % – 1 око). Спостерігався регрес рубеозу райдужки у 57,1 % (8 очей). У другій групі пацієнтів ВОТ становив у 41,6 % (5 очей) сягав до 24,0 мм рт. ст., у 41,6 % (5 очей) – від 25,0 до 30,0 мм рт. ст., у 16,6 % (2 ока) – від 30,0 до 35,0 мм рт. ст. У пацієнтів з некомпенсованим тиском була проведена повторна ТСКК ДЛЦК (16,6 % – 2 ока). Спостерігався регрес рубеозу райдужки у 8,3 % (1 око). 

Висновки. Ефективність ТСКК ДЛЦК при вторинній неоваскулярній глаукомі у пацієнтів з проведеною в анамнезі ПРЛК була незначно вищою, ніж у пацієнтів без проведеної в анамнезі ПРЛК. ТСКК ДЛЦК при вторинній неоваскулярній глаукомі у пацієнтів із цукровим діабетом на тлі проліферативної діабетичної ретинопатії є методом вибору в лікуванні цієї патології. Проведення ТСКК ДЛЦК на тлі ПРЛК пов’язано з більш стабільним результатом в післяопераційному періоді. 

Отримано 27.07.2021 р.