ВХІД


Полный размерЗакрыть
Деталі

За традиціями нашого журналу, ми представляємо матеріали зустрічей зі знаковими особистостями. У цьому номері така зустріч відбулася з президентом Київського медичного університету УАНМ Поканевичем Олександром Валерійовичем.

Але спочатку хочу кілька слів додати про зародження моїх стосунків із цим закладом, які вже тривають понад 20 років. Я згадую першу зустріч із його засновником, Валерієм Поканевичем, яка відбулася в кабінеті керівника відділу науки Міністерства охорони здоров’я України. Дивно, але через деякий час Валерій Володимирович звернувся до мене з проханням допомогти у створенні кафедри офтальмології в новому медичному закладі України. На той час я не дуже розумілася на цьому проекті, оскільки повністю була зайнята реалізацією наукової програми із впровадження імплантації штучного кришталика в Україні. Проте відмовити було незручно. Отак у Києві з’явилася третя кафедра офтальмології, яка нині реформована в кафедру хірургічних хвороб університету й об’єднує викладання п’яти хірургічних дисциплін. Щодо Валерія Поканевича, який мав і науковий ступінь кандидата медичних наук, і почесне звання «Заслужений лікар України», то він був чудовою людиною, цілеспрямованою на реалізацію унікального проекту вищої освіти на основі традиційної, нетрадиційної та народної медицини. Нині його ідеї не тільки живуть, а й набирають нових обертів розвитку. Я із задоволенням спостерігаю, як у такий складний час закладом вдало керує його послідовник – Олександр Поканевич, який і за характером, і зовні дуже схожий на свого батька.

Створений в далекому 1992 році за підтримки Міністерства охорони здоров’я України та Комісії з питань науки і освіти Верховної Ради України перший приватний медичний інститут, сьогодні Київський медичний університет, поступово перетворюється в потужний, сучасний медичний заклад, у якому працює близько 400 осіб професорсько-викладацького складу й навчається понад 2 000 осіб із різних міст України та 47 країн світу.

 

Головний редактор
міжнародного науково-практичного журналу «Офтальмологія»
ЗОЯ ВЕСЕЛОВСЬКА