Вітовська О. П.1, д-р мед. наук, професор, завідувач кафедри офтальмології Розумій Н. М.2, канд. мед. наук, завідувач відділення офтальмології Зябченко Н. В.1, 2, асистент кафедри офтальмології, лікар-офтальмолог
1Кафедра офтальмології, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ, Україна 2Олександрівська клінічна лікарня м. Києва, м. Київ, Україна
Резюме. Увеїти – це поширені, небезпечні через втрату зору запальні захворювання очей, що включають кілька гетерогенних клінічних видів. Поширеність різних видів увеїту залежить від багатьох чинників, таких як вік, стать, раса, географічний розподіл, вплив навколишнього середовища, генетика та соціальні звички. Епідеміологічне дослідження увеїтів необхідне для розуміння етіології та імунопатогенезу цієї групи захворювань. Захворюваність і поширеність увеїтів відрізняються залежно від етіології (інфекційна, неінфекційна), віку, статі, анатомічного розміщення запального процесу (передній, середній, задній увеїт, панувеїт), гістопатології (гранулематозний, негранулематозний), типу запального процесу (гострий, хронічний, рецидивуючий). Поширеність відрізняється за географічним розташуванням. Інфекційна етіологія увеїтів є поширеною (30–60 %) у країнах, що розвиваються. Герпес і токсоплазмоз є провідними етіологічними чинниками увеїту. Увеїти неінфекційної етіології, як правило, частіше трапляються в розвинутих країнах.
Ключові слова: увеїт, хоріоретиніт, епідеміологія, етіологія, інфекція, країни, що розвиваються.
Vitovska O. P.1, Rozumiy N. M.2, Ziabchenko N. V.1, 2
1Department of Ophthalmology, Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine 2Olexandrivska Clinical Hospital, Kyiv, Ukraine
Epidemiology of Infectious Uveitis
Abstract. Uveitis – is a common, dangerous loss of vision of inflammatory ocular disease, which include several heterogeneous clinical entities. The prevalence of different types of uveitis depends on many factors such as age, gender, race, geographical distribution, environmental impact, genetics and social habits. Epidemiological study of uveitis is necessary to understand the etiology and immunopathogenesis of this disease group. The incidence and prevalence of uveitis differ depending on the etiology (infectious, non-infectious), age, gender, anatomical location of the inflammatory process (anterior, middle, posterior uveitis, panuveitis), histopathology (granulomatous, non-granulomatous), type of inflammation (acute, chronic, recurrent). Prevalence varies by geographic location. Infectious etiology of uveitis is common (30–60%) in developing countries. Herpes and toxoplasmosis are the leading etiological factors of uveitis. Non-infectious etiology, as a rule, are more common in the developed countries.
Новицький І. Я.1, 2, д-р мед. наук, професор Рудавська Л. М.3, лікар-офтальмолог, завідувач відділення мікрохірургії ока
1Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Комунальна 8-а міська клінічна лікарня м. Львова, м. Львів, Україна 2Медичний центр «Окулюс», м. Львів, Україна 3Волинська обласна клінічна лікарня, м. Луцьк, Україна
Резюме
Мета дослідження. Вивчити вплив непроникної глибокої склеректомії (НГСЕ) з одномоментною діодною лазерною трабекулопластикою ab externo на перебіг глаукомної оптичної нейропатії.
Матеріали та методи. 94 пацієнтам (94 ока) із некомпенсованою первинною відкритокутовою глаукомою (ПВКГ) виконано операцію НГСЕ з одномоментною діодною лазерною трабекулопластикою ab externo. Проводили загальноофтальмологічні дослідження, статичну автоматичну периметрію (САП), оптичну когерентну томографію (ОКТ) диска зорового нерва (ДЗН) і шару нервових волокон сітківки.
Результати. До операції внутрішньоочний тиск (ВОТ) становив 27,1 ± 2,2 мм рт. ст. Через 1 рік після операції середній рівень ВОТ досягнув 19,1 ± 1,2 мм рт. ст., через 2 роки – 19,8 ± 2,6 мм рт. ст. За даними САП, показники головних дефектів становили до операції –8,1 ± 6,9 дБ, через 1 рік після операції –8,5 ± 6,9 дБ, через 2 роки –8,9 ± 7,0 дБ, стандартне відхилення стимулу – 6,5 ± 4,2, 6,7 ± 4,2 та 6,3 ± 4,1 дБ відповідно. Товщина шару нервових волокон сітківки протягом першого року зменшилась на 1,1 нм (від 65,3 ± 16,5 до 64,2 ± 16,3 нм) і протягом другого року – на 0,6 нм (від 64,2 ± 16,3 до 63,6 ± 15,9 нм).
Висновок. Непроникна глибока склеректомія із лазерною трабекулопластикою ab externo є ефективною операцією для зниження ВОТ при ПВКГ протягом 2 років. За даними САП та ОКТ ДЗН і шару нервових волокон сітківки, операція призводить до сповільнення прогресування глаукомної оптичної нейропатії.
1Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Lviv City Clinical Hospital No 8, Lviv, Ukraine 2Oculus Medical Center, Lviv, Ukraine 3Volyn Regional Clinical Hospital, Lutsk, Ukraine
The Influence of Nonpenetrating Deep Sclerectomy with Ab Externo Diod Laser Trabeculoplasty on Glaucomatous Optical Neuropathy Progression
Abstract
Introduction. The main criteria of the glaucomatous optic neuropathy stabilization are the level of the intraocular pressure (IOP), progression of the visual fields (VF) loss, morphometric data of the optic nerve head (ONH) and thickness of retinal nerve fiber layer (RNFL).
Purpose. To study the influence of the nonpenetrating deep sclerectomy with diod laser trabeculoplasty ab externo for glaucomatous optical neuropathy progression.
Methods. 94 patients (94 eyes) with primary open angle glaucoma (POAG) underwent nonpenetrating deep sclerectomy with diod laser trabeculoplasty ab externo. Maclakov’s tonometry was performed before the procedure, 7 days and every 3 months afterwards. Visual field testing was conducted before and every 4 months after the surgery. Optic coherence tomography (OCT) of the ONH and the thickness of the RNFL were analyzed twice a year.
Results. The mean IOP before the surgery was 27.1 ± 2.2 mm Hg. 1 and 2 years after the surgery IOP was 19.1 ± 1.2 mm Hg, and 19.8 ± 2.6 mm Hg accordingly. Mean defect VF before the surgery was -8.1 ± 6.9 dB, one year after the surgery -8.5 ± 6.9 dB, and -8.9 ± 7.0 dB two years after the surgery. Standard deviation of the stimulus was 6.5 ± 4.2, 6.7 ± 4.2 and 6.3 ± 4.1 dB accordingly. RNFL thickness during the first year declined from 65.3 ± 16.5 µm to 64.2 ± 16.3 µm, and during the second year – to 63.6 ± 15.9µm.
Conclusion. Nonperforatin deep sclerectomy with diod laser trabeculoplasty ab externo is an effective surgical procedure for IOP reduction for patients with POAG. VF testing and OCT of ONH and RNFL thickness have shown the slowing down the progression of the disease.
Keywords: primary open angle glaucoma, intraocular pressure, optic nerve head, nonperforating deep sclerectomy, laser trabeculoplasty, standard automated perimetry, optic coherence tomography.
Панченко Ю. О., канд. мед. наук, лікар-офтальмолог
Київська міська клінічна офтальмологічна лікарня «Центр мікрохірургії ока», м. Київ, Україна Медичний центр «ЛАЗЕР Плюс» м. Львів, Україна
Резюме. Пошук факторів ризику та прогнозування рецидиву після хірургічного лікування діабетичної макулопатії (ДМП) у хворих із цукровим діабетом 2-го типу (ЦД2) є актуальною проблемою. Інтерес викликає вивчення фактора некрозу пухлин-альфа (TNFα) у крові хворих із ЦД2 як можливого фактора ризику рецидиву ДМП. Метою нашого дослідження було вивчити зв’язок TNFα з рецидивом ДМП після хірургічного лікування у хворих із ЦД2.
Під спостереженням перебували 313 хворих із ЦД2 (313 очей) з ДМП та початковою (1-а група; n = 40), помірною або тяжкою непроліферативною діабетичною ретинопатією (НПДР; 2-а група; n = 92) та проліферативною діабетичною ретинопатією (ПДР; 3-я група; n = 181). Пацієнти отримували різні види вітреоретинального втручання. У пацієнтів до хірургічного втручання було визначено рівень TNFα у крові методом імуноферментного аналізу. Дослідження виявило зв’язок підвищеного вихідного рівня у крові TNFα з рецидивом ДМП після різних видів вітреоретинальних втручань.
Ключові слова: діабетична макулопатія, цукровий діабет 2-го типу, хірургічне лікування, TNFα.
Panchenko Iu. O.
Kyiv City Clinical Ophthalmological Hospital “Eye Microsurgery Center”, Kyiv, Ukraine Medical Center “LASER Plus”, Lviv, Ukraine
Tumor Necrosis Factor-Alpha (TNFα) with Relapses Development in Surgical Treatment of Diabetic Maculopathy in Type 2 Diabetes Mellitus
Abstract
Background. The search for relapses risk and prognosis factors in the surgical treatment of diabetic maculopathy (DMP) in patients with type 2 diabetes mellitus (T2DM) is very important. In this regard, our attention was drawn to an important pathogenetic factor of DMP – tumor necrosis factor-alpha (TNFα).
Aim. To study the relationship of TNFα with DMP relapse after its surgical treatment using various options for vitreoretinal interventions in patients with T2DM.
Materials and methods. We observed 313 patients with T2DM (313 eyes) with DMP and initial (group 1; n = 40), moderate or severe non-proliferative diabetic retinopathy (NPDR; group 2; n = 92) and proliferative diabetic retinopathy (PDR; group 3; n = 181). Four types of surgical interventions were used in patients: 78 patients underwent three-port closed subtotal vitrectomy; 85 patients underwent peeling of the inner limiting membrane in addition to these methods; 81 patients additionally received panretinal laser coagulation; cataract phacoemulsification was additionally performed in 69 patients. Prior to surgery, TNFα blood levels were determined by enzyme-linked immunosorbent assay. The control group consisted of 95 people. For statistical data processing, the program Statistica 10 (StatSoft, Inc., USA) was used.
Results. Before surgery the blood TNFα level was increased according to the severity of retinopathy: in group 1, the TNFα level exceeded the control group level by 1.2 (p = 0.005), in groups 2 and 3 – by 2.0 and 3.4 respectively (p < 0.001). In groups 1 and 2, in cases of DMP relapse, the level of TNFα was significantly higher than in case of no relapse, which was especially characteristic of patients with initial NPDR and related to early relapses. There was no association of TNFα level with DMP relapses in patients with PDR (group 3) – cytokine level was significantly increased, although this was more true for patients with PDR (the median was 49.2 pg/ml in case of relapse and 57.4 pg/ml in case of its absence; p = 0.062). Also, there was a higher level of TNFα in patients with early and persistent relapses (p < 0.05).
Conclusion. The study revealed a relationship between the elevation of TNFα baseline blood level and the formation of early and persistent relapses after surgical treatment of DMP.
Keywords: diabetic maculopathy, type 2 diabetes mellitus, surgical treatment, TNFα.